Фелікс Бедуре
 | ||||||||||
 | ||||||||||
| Фелікс Бедуре (сидить крайній праворуч), гравець чемпіонської команди «Серветта» 1922 року | ||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 1897 | |||||||||
| Женева, Швейцарія | ||||||||||
| Смерть | Сен-Жерве, Франція | |||||||||
| Женева, Швейцарія | ||||||||||
| Громадянство |  Швейцарія
| |||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||
| ||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
Фелікс Бедуре (1897[1] — 30 червня 1955, Женева) — швейцарський футболіст. Дворазовий чемпіон Швейцарії в складі клуба «Серветт». Зіграв дві гри за збірну Швейцарії та виграв з нею срібну медаль на літніх Олімпійських іграх 1924 року.
Народився в Сен-Жерве, Франція, в тіні Монблану, де його мати тримала Кав'ярню. Гарно співав тенором і був театральним актором, одночасно успішно працюючи в банку в Женеві. Також грав у футбол за місцевий «Серветт». Дебютував за команду 12 вересня 1915 року в товариському матчі проти клубу «Атлетік» з Женеви[2]. У жовтні 1915 року в домашньому матчі проти «Стелли Фрібург» (7:1) дебютував у Серії А[3]. Мав потужну статуру[4], виступав на позиції лівого нападника і став постійним гравцем основи незабаром після свого дебюту. На той час «Серветт» був сильною командою, за яку грало багато статусних ветеранів: Марсель Геннеберг, Моріс «Кікі» Геннеберг та Отто Фельманн, що були в клубі більше десяти років. Вперше святкував титул чемпіона Швейцарії з женевською командою в 1918 році. У фіналі в Цюріху забив гол у ворота чемпіона Сходу «Санкт-Галлена» 4:0. Далі було ще два титули чемпіона Західної Швейцарії, але у загальнонаціональних фінальних турнірах клуб ставав другим серед трьох учасників. В 1919 році поступились «Етуаль Ла Шо-де-Фон», а в 1920 році — «Янг Бойзу».
У 1921 році під керівництвом англійського тренера Тедді Дакворта клуб вчетверте поспіль виграв чемпіонат франкомовної Західної Швейцарії, але у фінальному турнірі цього разу став третім, програвши і Янг Бойзу, і Грассгопперу. Чемпіонський титул клуб нарешті здобув у 1922 році, коли випередив «Люцерн» і «Блю Старз». Бедуре забив другий гол на 57-й хвилині в переможному матчі проти «Люцерна» (2:0)[5] після сольного проходу на «Баслер-Ландгофі» перед аудиторією у 6000 глядачів. У 1923 році «Серветт» знову був у фінальному раунді, де переможцем став «Берн», який пізніше втратив титул через участь незаявленого гравця ще на груповому етапі. Той титул оголошений нерозіграним.
Восени 1923 року Фелікс переїхав до Парижа в зв'язку з основною роботою в банку.
Був одружений з 1928 року. У січні 1930 року Фелікса Бедуре публічно розшукувала паризька поліція[6]. Разом із бізнес-партнером він нібито обкрадав клієнтів і виписував підробні чеки на значні суми.
У січні 1920 року Бедуре вперше потрапив у розширений склад національної збірної Швейцарії, що складався з 30 гравців[7]. 6 листопада 1921 року дебютував у міжнародному матчі на рідному стадіоні «Шарміль» проти Італії (1:1). Забитим голом за швейцарську команду відмітився його партнер по «Серветту» Робер Паш.
У 1924 році був у складі збірної Швейцарії на Олімпійських іграх. Вийшов на поле у другій грі команди, що завершилась нічиєю проти Чехословаччини (1:1). Це був його другий і останній міжнародний матч. У підсумку його збірна завоювала срібну медаль Олімпіади.
Помер 30 червня 1955 року в Женеві.
- ↑ За іншими даними 30 листопада 1996
- ↑ La Tribune de Genève. 4. September 1915, S. 3 (französisch): „Au Servette les frères Gonçalvès dont on dit grand bien et Bédouret un jeune feront leurs débuts
- ↑ La Tribune de Genève. 2. Oktober 1915, S. 3 (französisch).
- ↑ Spielbericht Etoile - Servette (0:1). In: La Sentinelle. 13. November 1922, S. 2 (französisch): «Bédouret, quoique corpulent, possède une belle course et donna fort à faire à Probst.»
- ↑ Чемпіонат Швейцарії 1922 на rsssf.org
- ↑ Deux banquiers en fuite. In: Gazette de Lausanne. 10. Januar 1930, S. 6 (französisch).
- ↑ Notre équipe nationale de football-association. In: L'Impartial. 17. Januar 1920, S. 3 (französisch).
- Фелікс Бедуре на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Фелікс Бедуре на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Фелікс Бедуре на сайті Eu-football.info (англ.)
- Фелікс Бедуре на Olympedia.org (англ.)
В Пульвер • В Шар • З Був'є • З Вайлер • З Гааг • З Готенк'єні • З Рамзеєр • З Реймонд • П Менготті • П Обенгаузер • П Полліц • П Ріхард • П Шмідлін (к) • Н М. Абегглен • Н Бедуре • Н Дітріх • Н Еренбольгер • Н Катц • Н Крамер • Н Паш • Н Фесслер • Н Штурценеггер • Тренер: Тедді Дакворт | .svg) | |
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
